співспадкоємність

[spiʋspɑdkojɛmnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Співспадкоємність — правовий стан, коли дві або більше особи (співспадкоємці) одночасно і спільно є набувачами майна, прав та обов’язків померлого (спадкодавця) у межах визначеної для кожної з них частки у спадщині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співспадкоємність, р. співспадкоємності, д. співспадкоємності, з. співспадкоємність, о. співспадкоємністю, м. співспадкоємності, к. співспадкоємносте

Більше записів