припадочний

[prɪpɑdot͡ʃnɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Який стосується припадків (у медичному значенні), властивий їм; такий, що хворіє на припадки (наприклад, епілептичні).

  2. Перен. Нерівномірний, нестійкий, що відбувається раптовими спалахами або з великими перервами; непостійний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. припадочний, р. припадочного, д. припадочному, з. припадочного, о. припадочним, м. припадочнім, к. припадочний

Більше записів