Значення
-
Особа, яка разом з іншими особами (позивачами) виступає на одному боці у цивільній судовій справі, пред’являючи спільні вимоги до відповідача (відповідачів).
-
У кримінальному процесі — потерпілий, цивільний позивач або їхні представники, які беруть участь у судовому розгляді спільно з державним обвинувачем для підтримки обвинувачення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співпозивач, р. співпозивача, д. співпозивачеві, з. співпозивача, о. співпозивачем, м. співпозивачеві, к. співпозивачу