співосадження

[spiʋosɑdʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Співосадження — у хімії та технології: процес одночасного осадження з розчину двох або більше речовин, що призводить до утворення змішаного осаду або сполуки.

  2. Співосадження — у сільському господарстві та екології: метод одночасного висаджування на одній ділянці різних культур (наприклад, дерев, чагарників, трав’янистих рослин) з метою створення стійкої екосистеми, відновлення земель або підвищення біорізноманіття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співосадження, р. співосадження, д. співосадженню, з. співосадження, о. співосадженням, м. співосадженні, к. співосадження

Більше записів