Словник Української Мови
Буква
Меццо-тинто — техніка глибокого друку в графіці, при якій друкована форма (металева пластина) підготовлюється не створенням штрихів, а поступовим затиранням та вигладжуванням попередньо нанесеної на всю поверхню зернистої фактури (що дає глибокий чорний тон), завдяки чому відбиток має багаті тональні переходи від насиченої чорноти до світла.
Меццо-тинто — художній відбиток, виконаний у цій техніці.
Приклад 1:
Родольфо, що досі трохи неуважно слухав довгеньку промову свого старшого приятеля (бо степом маяли запахові портрети багатьох зайців, серед них раптом випливав образ дрохви, яскраво намальований у три запахи, конкретний і рельєфний як меццо-тинто, і не булоквадрату, де не були б умонтовані ніжні мініятюри незчисленних перепелів). Родольфо нехіть одірвався від кінематографічного екрану запахів і офіціяльно, але досить люб’язно замахав хвостом.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”