1. (хімія, матеріалознавство) Процес одночасного утворення кристалів із розчину, розплаву або пари, що містить дві або більше різних речовин, які входять до складу єдиної кристалічної структури (співкристалу).
2. (фармацевтика) Метод створення нових твердих лікарських форм, при якому дві або більше молекули (наприклад, активна фармацевтична субстанція та допоміжна речовина-коформер) кристалізуються разом, утворюючи стабільну сполуку з покращеними властивостями.