співкредитор

[spiʋkrɛdɪtor] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа або організація, яка разом з іншими особами (співкредиторами) надає кредит одному позичальнику, маючи право вимагати від нього повернення боргу в обумовленій частці.

  2. Участь у кредитному договорі, де кредиторами виступають дві або більше сторони, які спільно мають право вимоги до боржника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співкредитор, р. співкредитора, д. співкредиторові, з. співкредитора, о. співкредитором, м. співкредиторі, к. співкредиторе

Більше записів