співка

[spiʋkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Музичний інструмент, різновид сопілки, що використовується в народному музичному побуті, зокрема на Поліссі.

  2. Рідкісна назва для музичного інструмента типу флейти або сопілки, іноді — для дудки.

  3. У переносному значенні — про щось, що видає високий, мелодійний звук, нагадуючи гру на такому інструменті (наприклад, “співка вітру”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співко, р. співка, д. співкові, з. співка, о. співком, м. співкові, к. співку

Більше записів