1. Який став тихим, затих, замовк; притихлий, занімілий.
2. Який став спокійнішим, вгамувався, заспокоївся (про вітер, непогоду тощо).
3. Який зменшився за інтенсивністю, силою; притамувався, пригас (про світло, колір, звук тощо).
принишклий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
ÑÀÏԲР(ÂÎÄÎ˲É) мчить синій верхівець молодого народу із відзнакою зоряності на чолі за відточене лицарство з метким променем що повергає їдуче полум’я смоку у принишклий дим киплять копита в небесній тверді а в дажбожих гаях збирається люд вертайся молодий народе до курних домівок без офірних щедрувань синій верхівець повертає Божу милість для тебе безхосенно з першим криком півня і на цілий день поки зорить його як ласка сапфірове небо 12. ÕÐÈÇÎË²Ò (ÐÈÁÈ) хтось незнайомий зв’язав мої очі з небом золотим ланцюгом коли я снив свободою страждання загасало дзвоном у темних клітинах І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикментик () |