Значення
-
Чоловік, який разом з кимось належить до однієї релігійної громади, чернечого ордену, братства (зазвичай у звертанні або при зіставленні).
-
(переносно) Той, хто об’єднаний з кимось спільною справою, ідеями, професією; побратим, однодумець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співбрат, р. співбрата, д. співбратові, з. співбрата, о. співбратом, м. співбраті, к. співбрате