1. Чоловік, який разом з кимось належить до однієї релігійної громади, чернечого ордену, братства (зазвичай у звертанні або при зіставленні).
2. (переносно) Той, хто об’єднаний з кимось спільною справою, ідеями, професією; побратим, однодумець.
співбрат
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |