приплічник

1. (заст.) Той, хто йде поруч із плічником (носієм), щоб допомагати йому або замінити у разі потреби; помічник плічника.

2. (перен., рідк.) Той, хто безпосередньо приєднаний до когось, супроводжує когось або знаходиться пліч-о-пліч; супутник, поплічник.

Приклади вживання слова:

приплічник

Відсутні