приплічник

[prɪplit͡ʃnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (заст.) Той, хто йде поруч із плічником (носієм), щоб допомагати йому або замінити у разі потреби; помічник плічника.

  2. (перен., рідк.) Той, хто безпосередньо приєднаний до когось, супроводжує когось або знаходиться пліч-о-пліч; супутник, поплічник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приплічник, р. приплічника, д. приплічникові, з. приплічника, о. приплічником, м. приплічникові, к. приплічнику

Більше записів