Словник Української Мови
Буква
1. Який був приєднаний до чогось, прилучений, долучений до чого-небудь як додаткова частина.
2. У географії, політиці: який був включений до складу держави, території, об’єднаний з нею, зазвичай внаслідок захоплення або політичного акту.
3. У техніці: який з’єднаний, підключений до основної системи, мережі або пристрою.
Приклад 1:
Останній, що має назву «Симфоніа, сирѣч согласіе священных слов со слѣдующим стихом…», датований 1771 р. За всіма ознаками, це окремий твір, хоча автограф його й приєднаний до «Наркісса». Отже, Сковорода написав «Наркісс» після усунення з викладацької посади в 1769—1771 рр.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”