прилучений
[prɪlut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(у церковній термінології) про святого, який був приєднаний до лику святих після канонізації, але не має окремого дня пам’яті та шанується разом з іншими святими певної категорії (наприклад, з собором святих).
-
(у розширеному вжитку) той, хто або те, що було додано, приєднано до чогось іншого, часто другорядним чином.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прилучений, р. прилученого, д. прилученому, з. прилученого, о. прилученим, м. прилученім