Значення
-
У лінгвістиці: афікс, який вставляється всередину кореня слова, змінюючи його граматичне значення або утворюючи нове слово; внутрішня флексія, характерна для семітських мов (наприклад, арабської).
-
У медицині та біології: фіксація тканини, органу або кістки за допомогою спеціальних пристосувань (штифтів, спиць тощо) для надання необхідного положення під час лікування або дослідження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трансфіксія, р. трансфіксії, д. трансфіксії, з. трансфіксію, о. трансфіксією, м. трансфіксії, к. трансфіксіє