1. Філософсько-релігійне вчення, що визнає існування душі та духів, здатних вступати в контакт з людьми, часто через медіумів; віра в можливість спілкування з потойбічним світом.
2. Релігійно-філософська течія, що виникла в середині XIX століття, заснована на вірі в реальність духів та їхнє втручання в матеріальний світ, часто з метою морального вдосконалення людства.
3. У мистецтві — творчий метод або стильова течія, що звертається до зображення надчуттєвого, духовного, містичного початку, часто протиставляючи його матеріальному світові.