спірантний

1. (У фонетиці) Такий, що утворюється внаслідок тертя повітряного потоку об зближені органи мовлення, наприклад, про приголосні звуки [ф], [с], [х], [в], [з], [ж].

2. (У лінгвістиці) Пов’язаний із спірантами, що стосується спірантів.