спірантний
[spirɑntnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(У фонетиці) Такий, що утворюється внаслідок тертя повітряного потоку об зближені органи мовлення, наприклад, про приголосні звуки [ф], [с], [х], [в], [з], [ж].
-
(У лінгвістиці) Пов’язаний із спірантами, що стосується спірантів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спірантний, р. спірантного, д. спірантному, з. спірантного, о. спірантним, м. спірантнім