1. (у техніці, геометрії) що має форму конуса, поверхня якого утворена спіраллю або обвивається спіраллю; поєднує конічну форму зі спіральною траєкторією або структурою.
2. (у біології, ботаніці) що стосується органу, розташування частин або форми, яка має вигляд конуса, скрученого або розташованого за спіраллю (наприклад, про спірально-конічні шишки хвойних рослин).