спільництво

[spilʲnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (як власна назва) Назва громадської організації, заснованої в Україні наприкінці XIX століття для культурно-освітньої діяльності серед українського населення Галичини та Буковини; “Просвіта”.

  2. (як загальний термін) Стан, положення спільника або спільниці; участь разом з кимось у якійсь справі, діяльності, часто таємній або злочинній; змовництво, соучастье.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спільництво, р. спільництва, д. спільництву, з. спільництво, о. спільництвом, м. спільництві, к. спільництво

Більше записів