спільнокореневий

[spilʲnokorɛnɛʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має спільний корінь з іншими словами або утворений від того самого кореня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спільнокореневий, р. спільнокореневого, д. спільнокореневому, з. спільнокореневого, о. спільнокореневим, м. спільнокореневім

Більше записів