сперечниця

[spɛrɛt͡ʃnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка або дівчина, яка схильна до суперечок, любить сперечатися; суперечниця.

  2. У давньогрецькій міфології — одна з трьох Ериній (богинь помсти), яку римляни називали Мегера; уособлення злості, ворожості та невгамовної суперечливості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сперечниця, р. сперечниці, д. сперечниці, з. сперечницю, о. сперечницею, м. сперечниці, к. сперечнице

Більше записів