Древослів

Словник Української Мови

суперечниця

[supɛrɛt͡ʃnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

Жінка або дівчина, яка суперечить, заперечує чи спростовує щось, вступає в словесну суперечку; противниця в дискусії, полеміці.
(переносне значення) Явище, факт, обставина тощо, що суперечить чомусь, не узгоджується з чимось, входить у протиріччя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суперечниця, р. суперечниці, д. суперечниці, з. суперечницю, о. суперечницею, м. суперечниці, к. суперечнице

Більше записів