сперечник

[spɛrɛt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто сперечається, схильний до суперечок; суперечливий, задиристий чоловік.

  2. Рідкісне: той, хто захищає когось або щось у суперечці, виступає на чиємусь боці; захисник, оборонець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сперечник, р. сперечника, д. сперечникові, з. сперечника, о. сперечником, м. сперечникові, к. сперечнику

Більше записів