1. Явище спалаху та сліду, що залишається при входженні метеорного тіла в щільні шари атмосфери Землі; “падаюча зірка”.
2. Саме метеорне тіло (частинка пилу, уламок космічної речовини), що рухається в атмосфері, викликаючи це явище.
метеор
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А втім, секретар Даппертутто, що метеор но проскакує час до часу там і овам, чомусь ніяк не розпічне церемонії. Що за риба змушує так довго на себе чекати?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
А строгих образів звисока Злітає стовпище рясне: І ви, і Маркове пенсне, І Соглядатайчине око, І Субдиректор Метеор, І сам вельможний Монсиньйор. 30.10.1920 X. Олесь Ведмежа спина і ведмежий торс, Важка хода і зігнута постава… Як вицвів він, наш світосяйний Хоре, Окраса наша, гордощі і слава!
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Зiрвався метеор, помчав i в розпуцi розбив собi голову об дерево. Сайгор даремно гадав заснути — не мiг.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |