1. Фізичний метод дослідження речовини, що полягає у вимірюванні інтенсивності випромінювання (або поглинання) на різних довжинах хвиль з метою отримання спектра та його подальшого аналізу для визначення складу, структури або властивостей об’єкта.
2. Процес проведення вимірювань за допомогою спектрометра — приладу, що розділяє випромінювання за довжинами хвиль або масами й реєструє їх інтенсивність.