1. Теологічний термін, що означає стан порятунку душі від гріха та його наслідків, досягнення вічного блаженства через віру та благодать; спасіння.
2. У переносному значенні: стан звільнення від небезпеки, лиха, руйнації або моральної загибелі; порятунок.