Значення
-
Теологічний термін, що означає стан порятунку душі від гріха та його наслідків, досягнення вічного блаженства через віру та благодать; спасіння.
-
У переносному значенні: стан звільнення від небезпеки, лиха, руйнації або моральної загибелі; порятунок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спасенність, р. спасенності, д. спасенності, з. спасенність, о. спасенністю, м. спасенності, к. спасенносте