1. Видаляти волосся на власному тілі (переважно на обличчі або ногах) за допомогою бритви або іншого спеціального приладу.
2. Перен., розм. Зазнавати великих втрат, поразки, залишатися без чогось; також — наполегливо працювати, виснажуючи себе.
голитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Іван сонце сходити, ходити, мінитися, голитися, палахкотіти, вікно, капичитися, верещати, оминати. Потім і далі: ні-ні; можливо; не конче; просто — ні.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
MORITURI Ще до сходу сонця сходилися вони до голяра Тимка щонеділі і свята, аби голитися і підстригати чупер. Приносили з дому то хліб, то солонину, то інший харч, а грошей ніколи, їх було вже небогато в селі, що держалися Тимка, бо одні повмирали, а другі пропали на війні.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”
Частина мови: дієслово () |