1. Викликати подив, збентеження або замішання у когось незвичними, несподіваними діями чи словами; поставити в безвихідь, збити з пантелику.
2. (розм.) Обдурити, ввести в оману, перехитрити когось.
спантеличити
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |