Значення
-
Викликати подив, збентеження або замішання у когось незвичними, несподіваними діями чи словами; поставити в безвихідь, збити з пантелику.
-
(розм.) Обдурити, ввести в оману, перехитрити когось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я спантеличу, ти спантеличиш, він спантеличить, ми спантеличимо, ви спантеличите, вони спантеличать