спання

[spɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стан організму, протилежний до неспання, що характеризується зниженням реакції на зовнішні подразники та відпочинком усіх систем; процес перебування у такому стані.

  2. Рідше — період часу, призначений або природно відведений для такого стану (наприклад, нічне спання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спання, р. спання, д. спанню, з. спання, о. спанням, м. спанні, к. спання

Більше записів