спальня

1. Кімната в житлі (квартирі, будинку), призначена для сну, що зазвичай обладнана ліжками або іншими спальними місцями, а також шафами для одягу та постільної білизни.

2. Окреме приміщення для ночівлі в громадських закладах (наприклад, у гуртожитку, санаторії, дитячому таборі).

3. Комплект меблів для такої кімнати (наприклад, купити гарну спальню).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |