Словник Української Мови
Буква
1. Хімічний процес термічного розкладання органічних сполук (деревної сировини, вугілля, нафтопродуктів тощо) без доступу кисню або з обмеженим його доступом, що призводить до утворення газоподібних, рідких (смола) та твердих (кокс, деревне вугілля) продуктів.
2. Технологічний процес переробки органічних матеріалів (наприклад, відходів) шляхом високотемпературного нагрівання в інертній атмосфері з метою одержання корисних продуктів — піролізного газу, рідкого палива та твердого залишку.
Приклад 1:
Абляційний теплозахист супроводжується такими механічними й фізико-хімічними процесами в поверхневому шарі покриття: нагріван- ня, плавлення, винос потоком, що набігає, сублімація, утворення трі- щин, ерозія, випарювання рідинної фракції, розпадання високомолеку- лярних газів, піроліз, при якому вносяться газові, рідинні й тверді про- дукти розпаду, згоряння, окислювання. Під час роботи такого покриття послідовно руйнуються його зовнішні шари.
— Тютюнник Григорій, “Вир”