голограма

1. Об’ємне зображення предмета, отримане за допомогою голографії — методу фіксації та відтворення інформації про форму, розміри та структуру об’єкта на основі інтерференції когерентних хвиль (звичайно світлових).

2. Сама фотопластинка або інший носій, на якому зафіксована така інформація і з якої можна відтворити об’ємне зображення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |