спадкування

1. Дія за значенням дієслова “спадкувати“; перехід майна, прав, обов’язків, титулів тощо від померлого до його нащадків або інших осіб на підставі закону або заповіту.

2. Майно, права, титули тощо, що переходять у власність або користування від померлого до його нащадків; спадщина.

3. У біології: передача генетичної інформації (генів) від батьківських організмів потомству, що зумовлює подібність нащадків із предками.

4. Перен. Передача, засвоєння та продовження певних ідей, традицій, культурних цінностей, досвіду тощо від попередніх поколінь наступним.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |