годитися

1. Бути придатним, відповідним для чогось; підходити за якимись ознаками.

2. Погоджуватися на щось, давати свою згоду; визнавати щось прийнятним.

3. Ставати згодним, миритися після сварки або незгоди.

4. (У конструкції “годитися на когось”) мати зовнішню схожість з кимось, бути схожим.

Приклади вживання

Приклад 1:
Годитись — домовлятись («їдь в інше село годитися»); погоджуватись («ті, що не годяться з попередними»). Г о л ю к а т и — кричати.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |