союзництво

1. Стан, стосунки або діяльність союзників; об’єднання, співпраця, взаємодопомога (особливо між державами, організаціями або групами людей) для досягнення спільної мети.

2. (Заст.) Те саме, що союз (у значенні політичного, військового чи економічного об’єднання).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |