союзник

1. Держава, організація або особа, яка перебуває у військово-політичному союзі з кимось, спільно діє для досягнення певної мети, особливо під час війни.

2. Той, хто підтримує когось, діє спільно з кимось у боротьбі за спільні інтереси або ідеї; прибічник, однодумець.

3. (у множині, зазвичай з великої літери, іст.) Країни антигітлерівської коаліції (СРСР, США, Велика Британія тощо) під час Другої світової війни.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |