1. (заст., рел.) Створювати, творити щось; давати початок чомусь, зокрема у контексті божественного акту творіння.
2. (перен., заст.) Викликати, спричиняти явище або стан; робити так, щоб щось з’явилося або відбулося.
сотворяти
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |