1. (в історії) У Стародавньому Римі — супутник, компаньйон або товариш вельможної особи, який супроводжував її у громадських місцях або на прийомах.
2. (переносно, книжн.) Нерозлучний супутник, постійний товариш у якихось справах, діях або станах.
3. (в лінгвістиці) Слово або словосполучення, яке вживається як звертання до співрозмовника, вказуючи на його соціальну роль або ставлення до нього мовця (наприклад, “пане”, “друже”, “шановний колего”).