Значення
-
(в історії) У Стародавньому Римі — супутник, компаньйон або товариш вельможної особи, який супроводжував її у громадських місцях або на прийомах.
-
(переносно, книжн.) Нерозлучний супутник, постійний товариш у якихось справах, діях або станах.
-
(в лінгвістиці) Слово або словосполучення, яке вживається як звертання до співрозмовника, вказуючи на його соціальну роль або ставлення до нього мовця (наприклад, “пане”, “друже”, “шановний колего”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. соціус, р. соціуса, д. соціусові, з. соціуса, о. соціусом, м. соціусі, к. соціус