Значення
-
Психологічна та соціальна установка, за якої індивідуум або група вважають власні соціальні норми, цінності та культуру центральними, найважливішими або вищими за норми, цінності та культуру інших груп; тенденція оцінювати явища виключно з позиції власної соціальної групи.
-
У соціології та антропології — концепція або підхід, що розглядає суспільство, його структуру та інститути як первинну та центральну реальність для аналізу людської поведінки, часто в протиставленні до індивідуалістичних підходів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. соціоцентризм, р. соціоцентризму, д. соціоцентризмові, з. соціоцентризм, о. соціоцентризмом, м. соціоцентризмі, к. соціоцентризме