1. Літературний стиль, що виник у Іспанії XVII століття, характерний надмірною вишуканістю, складністю синтаксису, використанням метафор, гіпербол та незвичайних неологізмів; названий на честь поета Луїса де Гонгори-і-Арготе.
2. У широкому значенні — надмірно ускладнений, манірний, важкий для сприйняття стиль у літературі чи мовленні, що нагадує творчість Гонгори.