сотний

1. (заст.) Стоїчний, такий, що має номер сто в порядковій нумерації; сотний за порядком.

2. (іст.) Військовий чин у козацькому війську, командир сотні; також начальник сотні в Українській Галицькій армії.

3. (іст.) Представник міського або земського самоврядування, обираний від ста дворів (сотні) у Київській Русі та Великому князівстві Литовському.

4. (розм.) Сто гривень, сто карбованців тощо (про грошову купюру або суму).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |