Значення
-
(заст.) Стоїчний, такий, що має номер сто в порядковій нумерації; сотний за порядком.
-
(іст.) Військовий чин у козацькому війську, командир сотні; також начальник сотні в Українській Галицькій армії.
-
(іст.) Представник міського або земського самоврядування, обираний від ста дворів (сотні) у Київській Русі та Великому князівстві Литовському.
-
(розм.) Сто гривень, сто карбованців тощо (про грошову купюру або суму).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сотний, р. сотного, д. сотному, з. сотного, о. сотним, м. сотнім, к. сотний