сотник

1. Військове звання молодшого офіцерського складу (нижче за осавула і вище за хорунжого) у козацьких військах, а також у деяких сучасних українських військових формуваннях; особа, яка має це звання.

2. Командир сотні (підрозділу) у козацькому війську, адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького, а також начальник такої адміністративної одиниці.

3. У давньоримській армії — командир сотні (центурії); центуріон.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |