Значення
-
Військове звання молодшого офіцерського складу (нижче за осавула і вище за хорунжого) у козацьких військах, а також у деяких сучасних українських військових формуваннях; особа, яка має це звання.
-
Командир сотні (підрозділу) у козацькому війську, адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького, а також начальник такої адміністративної одиниці.
-
У давньоримській армії — командир сотні (центурії); центуріон.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сотник, р. сотник, д. сотник, з. сотник, о. сотник, м. сотник, к. сотник