Значення
-
Прізвище українського походження, утворене від слова «сотник» — військового чину або посади козацької доби.
-
Історична особа — представник козацької старшини або військовий діяч, чиї предки обіймали посаду сотника.
-
(У переносному значенні) Людина, яка виявляє лідерські якості, володіє авторитетом у певному колі або спільноті, за аналогією з козацьким сотником.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сотниченко, р. сотниченко, д. сотниченко, з. сотниченко, о. сотниченко, м. сотниченко, к. сотниченко