сотнар

1. (істор.) Старшина сотні (підрозділу) у козацькому війську, адміністративно-територіальний та військовий начальник сотні в Україні XVI–XVIII століть.

2. (істор.) Керівник сотні як адміністративної одиниці на Правобережній Україні за часів Російської імперії (до 1830-х років).

3. (перен., рідко) Лідер, ватажок невеликої групи людей.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |