сотнар

[sotnɑr] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (істор.) Старшина сотні (підрозділу) у козацькому війську, адміністративно-територіальний та військовий начальник сотні в Україні XVI–XVIII століть.

  2. (істор.) Керівник сотні як адміністративної одиниці на Правобережній Україні за часів Російської імперії (до 1830-х років).

  3. (перен., рідко) Лідер, ватажок невеликої групи людей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сотнари, р. сотнар, д. сотнарам, з. сотнари, о. сотнарами, м. сотнарах, к. сотнари

Більше записів