сотейник

[sotɛjnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Глибока кухонна сковорода з товстим дном, високими (зазвичай прямими) бортами та довгою ручкою, призначена для приготування страв, що потребують тушкування, пасерування або сотеювання.

  2. Кулінарна назва страви (м’ясної, овочевої, рибної), приготованої шляхом обсмажування з подальшим тушкуванням у невеликій кількості рідини в посуді з товстим дном.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сотейник, р. сотейника, д. сотейникові, з. сотейник, о. сотейником, м. сотейникові, к. сотейнику

Більше записів