сотенство

[sotɛnstʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва територіально-адміністративної одиниці та військового підрозділу в Україні доби Гетьманщини (XVI–XVIII ст.), що входила до складу полку і об’єднувала кілька куренів або населених пунктів.

  2. Посада, звання, права та обов’язки сотника; керівництво сотнею як адміністративною одиницею.

  3. Період перебування на посаді сотника; час його правління.

  4. Сукупність осіб, що складали сотню як військовий підрозділ або адміністративну одиницю; сотенна старшина та козацтво певної території.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сотенство, р. сотенства, д. сотенству, з. сотенство, о. сотенством, м. сотенстві, к. сотенство

Більше записів