Древослів

Словник Української Мови

сорочачий

[sorot͡ʃɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Належний сороці (птаху родини воронових), властивий їй, що стосується соро́ки.

  2. У складі зоологічних назв: сорочачий сорокопуд — птах родини сорокопудових; сорочача чапля — птах родини чаплевих.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сорочачий, р. сорочачого, д. сорочачому, з. сорочачого, о. сорочачим, м. сорочачім

Більше записів