сорбіт

[sorbit] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Органічна сполука, шестиатомний спирт, що міститься в плодах (особливо в ягодах горобини), водоростях, використовується як цукрозамінник у харчовій промисловості та напоях, а також у фармацевтиці та косметиці.

  2. Харчова добавка (під номером E420), що виконує функції підсолоджувача, емульгатора, наповнювача та утримувача вологи у кондитерських виробах, джемах, жувальній гумці та інших продуктах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сорбіт, р. сорбіту, д. сорбітові, з. сорбіт, о. сорбітом, м. сорбіті, к. сорбіте

Більше записів