сопор

[sopor] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Глибокий патологічний сон, ступор, з якого хворого важко вивести, і який характеризується повною втратою свідомості, відсутністю реакцій на біль і зовнішні подразнення, але зі збереженням рефлексів.

  2. У переносному значенні — стан повної байдужості, апатії, сплячки; заціпеніння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сопори, р. сопор, д. сопорам, з. сопори, о. сопорами, м. сопорах, к. сопори

Більше записів