сопор

1. Глибокий патологічний сон, ступор, з якого хворого важко вивести, і який характеризується повною втратою свідомості, відсутністю реакцій на біль і зовнішні подразнення, але зі збереженням рефлексів.

2. У переносному значенні — стан повної байдужості, апатії, сплячки; заціпеніння.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |