Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СОПІЛЧ И НА , и, ж., розм. Те саме , що соп і лка . [Юрасик:] Вийму сопілчину І « ластівку » заграю для почину ( Воронько , Казка .., 1957, 35).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сопілчина, р. сопілчини, д. сопілчині, з. сопілчину, о. сопілчиною, м. сопілчині, к. сопілчино