сопіль

[sopilʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Старовинний український духовий музичний інструмент типу флейти з трьома або шістьма ігровими отворами, що виготовлявся з дерева (здебільшого верби, клена, ліщини) або очерету.

  2. Назва різних видів народних духових інструментів (сопілка, флояра, денцівка тощо), що поширені в українській музичній традиції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сополя, р. сопіль, д. сополям, з. сополя, о. сополями, м. сополях, к. сополя

Більше записів